Краків: на перехресті королівських шляхів

Краків: на перехресті королівських шляхів

Наша близька сусідка — Польща — таїть безліч приємних відкриттів. Достатньо вранці зібрати рюкзак — і того ж дня ви вже гулятимете Краковом, вздовж берегів Вісли і королівського палацу Вавель. Проте це містечко має набагато більше скарбів поза туристичними стежками.

Текст: Ірина Скрипак

Краків — місто невеличке й затишне. Воно мовби побудоване для зручності туристів, бо всі шляхи приведуть вас до Старого міста, де зосереджені найголовніші історичні пам’ятки.

Якщо ви приїхали потягом або автобусом, то розпочнете знайомство з містом з вокзалу, що на околиці.

Старе місто

Залізничний та автовокзали Кракова підземним переходом з’єднані з торговельним центром Galeria Krakowska, де можна перекусити, придбати сувеніри та вирушити до історичного центра.

Кам’яні мури ще й досі оточують Старе місто, тому символічно у нього ви потрапите крізь Флоріанські ворота. Подорож середньовічним Краковом пролягає королівським шляхом: від фортеці Барбакан, через площу Rynek Glownyі до комплексу королівського замку Вавель.

У середині Старого міста — суто пішохідна зона, і аби не загубитися серед пам’яток історії, прихопіть безкоштовну туристичну карту в інформаційному центрі. До речі, на ній позначені місця збору безкоштовних екскурсій (free tours), які проводять волонтери цього руху англійською, іспанською, італійською, французькою та німецькою мовами. Розклад екскурсій можна переглянути на сторінці спільноти на Facebook.

Якщо ж гулятимете самі, зверніть увагу на декілька так званих must see. По-перше, на костьол Mariacki, тобто Марії, з двома готичними вежами. Це місце зберігає легенду про двох братів, які будували кожен свою вежу наввипередки, і це змагання, врешті-решт, коштувало їм життя. Можливо, саме через це щогодини на одній з веж сурмить трубач, музика якого раптово переривається на знак колишньої трагедії. Виступ трубача розбитий на 4 партії: сумна й коротка мелодія звучить з усіх віконець вежі, що спрямовані на чотири сторони світу.

Любителям панорамних видів варто піднятися на міську ратушу на площі або вежу Мар’яцького костьолу. Перейнятися духом Середньовіччя можна у кінній кареті, що провезе вас площею Ринок королівським шляхом. У центрі ринкової площі є торговельна галерея Sukiennice, де можна придбати польські сувеніри: бурштинові прикраси, порцеляну, вироби з дерева на традиційне вбрання.

Нарешті ви дістанетеся замку Вавель, що височіє на пагорбі, звідки відкривається краєвид на усе місто. Вхід на територію комплексу вільний, проте королівські покої та музеї доступні за окремим квитком. Загальнодоступні — кафедральний собор, із найбільшим у Польщі дзвоном, і подвір’я в італійському стилі з фресками, де відбуваються концерти симфонічної музики. Вавель визначний тим, що тут знайшли свій останній прихисток 17 польських королів і їхні родини, а також національні герої: генерали Йозеф Понятовський, Тадеуш Костюшко, поет і політичний діяч Адам Міцкевич та колишній польський президент Лех Качинський з родиною. Вхід до усипальниці й на дзвіницю кафедрального собору — за єдиним квитком.

Наостанок із замку можна спуститися фунікулером на набережну, де стоїть пам’ятник легендарному краківському дракону. За переказами, його здужав і звільнив мешканців хлопець на прізвище Краків. Що ж було насправді, невідомо, проте залізний дракон кожні 15 хвилин спалахує вогнем, тому на нього масово полюють вже не лицарі, а туристи.

Єврейська спадщина Казімєжу

Колоритне, не туристичне життя вирує поза межами Старого міста, у нині студентському кварталі Казімєж. Це старовинне містечко, де від XVI ст. жили євреї. З часом, у XIX ст., воно стало частиною Кракова, де до Другої світової війни був єврейський квартал міста. І сьогодні тут лишилося сім синагог і багато вивісок на івриті.

Наразі тут вирує життя у клубах і пабах, де можна зустріти місцеву молодь і студентів університетів, у тому числі одного з найстаріших в Європі — Ягеллонського. Та головне, що туристів у цьому районі обмаль, тому відчувається справжня атмосфера міста. Просто на вулиці можна скуштувати польську їжу: підсмажені сандвічі з різними начинками «Запіканка», підкопчений солоний сир «Очіпок» тощо. До речі, сміливо замовляйте сосиски в тісті, бо це не промисловий продукт, а справжні домашні ковбаски. У кафе вам запропонують польські вареники — «пероги» із сиром і вишнями, а у пабах та клубах скуштуєте місцеве пиво на різний смак і наливки. Також у Казімєжі варто скуштувати страви єврейської кухні.

Ціни на їжу досить приємні й перевищують київські лише у півтора рази. На згадку про місто візьміть із собою наливку «Сопліца» з різними смаками та ковбаски «Кабанос».

Фабрика Шиндлера

На іншому березі Вісли розкинувся сучасний район Кракова, а також індустріальна околиця, де сто років тому розгорнулася трагедія Голокосту. Колишні мешканці Казімєжа були вислані далеко за місто, де спочатку просто сиділи на меблях посеред великої площі. Сьогодні вона зветься Площа героїв, де стоїть незвичний меморіал — десятки стільців, на які вже не сядуть їх власники.

Згодом майже 15 тисяч краківських євреїв поселили у бараках за великою кам’яною стіною, у так званому єврейському гетто. Фрагменти стіни якого збереглися й понині на вулиці Львівській.

Протягом окупації жителів гетто забирали до концтаборів Плашов і Освенцім, де вони були приречені. Але декому щастило потрапити на фабрику Шиндлера, де виготовляли посуд. Цей німецький промисловець узяв на роботу 1200 євреїв з гетто і цим врятував їм життя. Про цей гуманістичний вчинок написана книга «Ковчег Шиндлера» і знята голлівудська стрічка «Список Шиндлера». Побачити атрибути знімальної групи Стівена Спілберга та артефакти з фабрики можна й сьогодні за тією ж адресою: вул. Липова, 4, у музеї фабрики Шиндлера. Це сучасний музей, де зібрані свідоцтва воєнного часу, від форми й зброї до плакатів і поштівок. У музеї вдало поєднані архіви й сучасні технології, аудіо- й відеоекспонати.

Дістатися до музею фабрики можна або пішки (півгодини прогулюючись від Казімежу), або міським транспортом. Щоб дізнатися маршрути, навіть не треба запитувати у перехожих — достатньо скачати додаток Jakdojade. Так ви знатимете розклад руху трамваїв, адже маршруток і автобусів там немає. Усі зупинки автоматизовані: можна купити квитки в автоматі, враховуючи час їзди. Мінімальна поїздка на 20 хвилин коштує майже 3 злотих, що складає 20 гривень.

Мистецтво: Ренесанс і поп-арт

По сусідству з фабрикою Шиндлера є двоповерховий музей сучасного мистецтва Mocak. Завітати до нього варто щонайменше з двох причин: по-перше, потрібно зняти психологічну напругу після музею з хроніками війни та Голокосту; по-друге, на відвідування цих двох музеїв надається значна знижка, майже 30%. Кожні декілька місяців експозиція музею змінюються, проте дізнатися анонс усіх виставок та арт-подій на рік можна завдяки мобільному додатку музею. Куратори добирають затребуваних сучасних митців у різних жанрах та метрів, як-от батька поп-арту Воргола. Окрім сучасного мистецтва, в музеї є бібліотека, архів, кафе і книжкова крамниця.

На рівні із сучасним мистецтвом у Кракові зберігається і перлина епохи Відродження — найвідоміша, після «Мони Лізи», або «Джоконди», картина Леонардо да Вінчі «Дама з горностаєм». Це портрет інтелектуалки й поетки Чечілії Галлерані, яка жила в 15 ст. при дворі Людовико Сфорца в Мілані. Леонардо, який теж служив у цьому замку, не оминув увагою красу дівчини: він залишив на згадку дивовижний портрет, де відобразив її порцелянову шкіру й магнетичний погляд.

Мабуть, саме це захопило князя Адама Єжи Чарторийського, який привіз наприкінці 18-го ст. з Італії до Польщі портрет роботи Да Вінчі й Рафаеля. Після мандрів Європою мистецькі надбання Чарторийських опинилися в Кракові, у князівській резиденції-музеї. Шедевр періодично змінює локацію: із замку Вавель до будинку-музею Чарторийських, а звідти — до головної будівлі Національного музею в Кракові. Тож із травня 2017-го по 2019 рік насолодитися картиною можна в музеї, що на вул. 3 Травня. Це доволі далеко від центра, проте оригінал картини Да Вінчі того вартий.

У затемненій залі, на чорному тлі картини видніється «Дама з горностаєм», де в світлі прожектора оживає чарівна коханка міланського герцога з дивною тваринкою на руках. За однією з версій, білий горностай символізує монаршу владу, тому натякає на зв’язок дівчини з можновладцем. Побачити 3D-картину 15-го століття можна усього за 10 злотих.

Як дістатися?

Із Києва або Львова ви швидко дістанетеся Пшемисля (Перемишля) потягом «Інтерсіті».

У пішій відстані від залізничного вокзалу містечка розташована автостанція, звідки вирушають перевізники Polskybus Leobus. Ними можна прямувати до Варшави, Любліна або Кракова. Зокрема, їхати до Кракова — 4 години, але потрібно здійснити пересадку у Ржешуві.

Як та куди саме вирушати — обирати вам. Головне — не гаяти часу і використати можливості відкривати і пізнавати світ!