Події грудня

Події грудня

Події в Україні 

Фестиваль пряників (Ужгород, 15 — 17 грудня)

В Архітектурно-історичному комплексі «Совине гніздо» цього сезону буде пахнути спеціями й гарячим медом. Ужгород має амбітну мету стати пряничною столицею України, тож організовує фестиваль пряничних чоловічків і будиночків. Найкращі закарпатські майстри й майстрині задіють всю свою фантазію й додадуть секретні інгредієнти: тростинний цукор, патоку, чорну сіль і навіть гострий перець чилі. Відомі кондитери з усієї України ділитимуться рецептам випікання пряників, що можуть зберігатися протягом усієї зими — для цього тісто доведеться готувати впродовж доби. Такий пряник вийде твердим, але секрет його пом’якшення у кондитерів теж знайдеться — перед вживанням пряники зберігають у коробці з яблучними скибками. Діти з батьками зможуть скласти пряникові будиночки з уже випечених частин, наданих організаторами, а також прикрасити їх на свій смак: цукровим снігом і льодяниковими візерунками. У пряничному конкурсі братимуть участь гості свята, котрі принесуть уже готові шедеври кондитерського мистецтва із собою. Не обійдеться без конкурсу на найбільший виріб із пряникового тіста, а також на найоригінальніше оздоблення випічки.

 

XVІІ міжнародний джазовий фестиваль «Jazz Bez» (Львів, 1 10 грудня)

Не лише для тих, хто любить джаз, а для усіх любителів музичного Львова, у західному місті розпочинають міжнародне дійство. Сімнадцятий «Jazz Bez» буде культурним містком для об’єднання довкола джазу українських міст — Києва, Харкова, Тернополя, Луцька, Рівного, Івано-Франківська й Ужгорода з польськими Варшавою, Вроцлавом, Перемишлем, Любліном і Білостоком. Цьогорічний захід започаткує традицію проводити концерти у селі Новиця Малопольського воєводства, де народився український поет Богдан-Ігор Антонич. Утім, душею свята буде, як завжди, Львів. Протягом фестивальних днів анонсуватимуть 87 концертів. Найголовніші відбудуться у міській філармонії, а вечірні джем-сейшени заплановано у галереї «Дзиґа» на Вірменській вулиці. Особливістю свята буде виступ володаря премії «Grammy» — саксофоніста Майрона Уолдена, а також американського саксофоніста Марка Тернера, джазової співачки із Багамських островів Деббі Камерон. Загалом можна буде побачити виступи понад 60 музикантів із США, Люксембургу, Канади, Німеччини, Австралії, Данії, Угорщини, Польщі, а також уперше — з Австралії. Стилі теж демонструватимуть найрізноманітніші: джаз-рок, свінг, ф’южн, кул, фрі-джаз, бі-боп, ясс та фанк. Організатори обіцяють помірні ціни на усі події.

 

Фестиваль транс-музики «Club Styles Fest. Trance Edition» (Київ, 9 грудня)

Музична синтетика та мега-темп, замішаний на драйві, наповнить простір київського концерт-холу Sentrum. Тут відбудеться фестиваль електронної танцювальної музики у стилі транс. Серця гостей, обіцяють організатори, битимуться в унісон з музикантами — від 128 до 145 ударів на годину. Кажуть, така музика й справді здатна занурити у стан трансу. Це з підмостків спробує довести діджей світової транс-сцени, британець Стів Хелстріп, більш відомий як The Thrillseekers. За понад 15 років кар’єри він неодноразово потрапляв у рейтинг «Топ-100 найкращих діджеїв світу», за версією DJ Magazine, випустив десятки синглів і реміксів та виробив власний стиль. Доповнить колегу нідерландець Роберт Ніксон, один із найбільш затребуваних голландських діджеїв, родом із Англії. Він вже встиг відзначитися на Grotesque, Luminosity, Dreamstate, FSOE, ASOT та інших фестивалях, де виступав як хедлайнер перед багатотисячними аудиторіями фанатів. Допоможуть підірвати залу українські діджеї Anna Lee, флагман української транс-музики, та UDM. Організатори заходу обіцяють не лише бездоганний звук, а й космічні світлові спецефекти.

 

Фестиваль живої історії (Київ, 1 2 грудня)

Організатори фестивалю найновішої історії України запланували здійснити неможливе — опрацювати складні історичні теми минулого й сучасного. У столичній Зоні креативних мануфактур Izone говоритимуть не просто про історію, тут започаткують майданчик для обміну досвідом із опрацювання її надбань. Основне завдання фестивалю — навчити брати відповідальність за минуле та відпускати його, адже складні події ХХ століття недостатньо осмислені українським суспільством. У рамках заходу заплановані дискусії на теми історичної спадщини, зокрема радянської, досвіду вимушеного переселення та війни. Відкриється також виставка ініціатив учасників програми «Студії живої історії», майстер-класи, кінопокази, театральні вистави і перформанси сучасних українських художників. Важливою подією стане презентація збірника «Студії живої історії» з важливими фактами, що стосуються революційних подій часів незалежності України, військового конфлікту на Сході країни, окупації Криму, хвилі вимушеного переселення, стихійної та організованої «декомунізації». Родзинкою події буде мультимедійний мистецький проект Наталки Довгої «Line / Linia / Лінія», присвячений польсько-українським переселенням 1945 — 1951 років. Для збору інформації авторка здійснила 12 експедицій в польські та українські села.

 

Події в світі

Національний день шльопанців (Нова Зеландія, 2 грудня)

Шльопанці у Новій Зеландії отримали власне свято, відколи з’ясувалося, що місцеві мешканці більшу частину свого життя носять саме це недороге взуття. Попри те, що в країні заведено гуляти й працювати мало не босоніж, цього дня усіх, хто прийде у поважні офіси в резинових сланцях, преміюватимуть. До слова, шльопанці винайшли місцеві бізнесмени й одразу започаткували масове виробництво у 1957 році минулого століття. У Національний день шльопанців місцеві мешканці влаштовують змагання й конкурси, а науковці проводять найнеймовірніші дослідження. Наприклад, ретельно вивчають статистику загублених шльопанців. Так було виявлено, що до берега хвилі приносять більшість взуття з лівої ноги. Цьому вже встигли знайти пояснення — з’ясувалося, що рибалки і яхтсмени відштовхуються від берега, спрямовуючи човна у воду, саме лівою ногою, тож часто гублять взуття. Нова Зеландія у свято не лише проводить веселі конкурси на метання шльопанців, а й допомагає найбіднішим верствам населення: усі, за потреби, отримають нову пару традиційного взуття.

 

Natalisіссабон, Португалія, 6 10 грудня)

Новий рік у Європу проходить із Португалії. Один із найбільших різдвяних ярмарків, що випереджає усі передноворічні дійства, очікувано збирає десятки тисяч відвідувачів. З майданчика для купівлі-продажу виставка давно перетворилася на суцільне святкове дійство, здатне захопити однаково і дітей, і дорослих. Від незабутніх дрібничок, які зроблять свято винятковим, унікальних новорічних послуг і турів, до справжніх саней Санти і його оленів — увесь святковий асортимент можна буде знайти на ярмарку. Окрім Різдвяного базару, тут відкриють окремий Базар Шоколаду з найбагатшим асортиментом. Поки дорослі прицінюватимуться на базарі, дітлахів захопить ігрова зона Диверландія. Усі п’ять виставкових днів на почесному троні Natalis сидітиме справжнісінький Санта-Клаус, який пильнуватиме, щоб жоден відвідувач не залишився без подарунка. Родзинкою ж ярмарку стане урочисте наряджання новорічної ялинки.

 

Міжнародний ярмарок сувенірів (Анкара, Туреччина, 9 грудня)

Майже тиждень в Культурному центрі Ататюрка в Анкарі демонструватимуть гарні речі усіх можливих штибів і призначення. Перевершивши усіх у сувенірній царині, турки вирішили, що поробки ремісників і хенд-мейд заслуговують на власне свято, і запросили у свідки міжнародних експертів. Деякі сувеніри з виставки — як от старовинну зброю і її унікальні копії, — демонструють, але не продають. А от розписані тарелі й вази, мідні джезви й оніксовий посуд залюбки реалізовують зі значними знижками. Посуд, що походить із давньої Фригії й Кютахії, зачаровує яскравістю природних фарб — кобальтовою синьою та червоною кораловою. Аби вона була довговічною, до глини й фарфору додають кварц. Блиску орнаментам в османському стилі додає свинець. Окреме захоплення викликають знамениті місцеві килими, сплетені вручну з ниток шовкопряда. Для виготовлення одного квадратного метра виробу найвправніша майстриня працює два місяці, а ціни стартують від $2000. Традиційно з 2004 року всім відвідувачам ярмарку дарують «назар» — синє скляне око від зурочень.

 

Тріумф Джаспера Джонса (Лондон, Великобританія, 10 грудня)

Зубна щітка, ліхтарик й електролампочка, відлиті у бронзі, — здається, художник Джаспер Джонс навчився заробляти на усім знайомих предметах. Королівська академія мистецтв Великобританії з вересня представляє виставку найвпливовішого і найоплачуванішого з нині живих художників, а справжнім тріумфом та інсталяціями її урочисто завершать у грудні. Кар’єра Джонса розпочалася з оформлення вітрин у 50-х роках ХХ століття, під час чого він і почав впроваджувати передові ідеї сучасного мистецтва. Саме тоді з’являються найважливіші твори митця. Найцікавіша картина — «Прапор», про американський стяг, створена після сновидіння. Далі були карти, букви, цифри й мішені. Джонс почав активно працювати у напрямку ready-made в скульптурі і поп-арту — в живописі, створив свій упізнаваний стиль і став однією з основних фігур сучасного мистецтва. Й досі однією із ключових його робіт є дві бронзові банки з-під пива. Їх також виставлять на Пікаділлі. А ще на виставці в академії можна буде побачити скульптуру і живопис, колажі й принти художника — об’ємні, фактурні, приголомшливі й до банального прості.

 

День Нобеля (Стокгольм, Швеція, 10 грудня)

Церемонія вручення найпрестижнішої нагороди — Нобелівської премії у День Нобеля, — одна з ключових подій у суспільному та інтелектуальному житті Швеції, Норвегії та всього світу. Її присуджують за революційні винаходи, наукові відкриття й вагомий внесок у світову літературу. На рахунку шведського хіміка й інженера Альфреда Нобеля — майже 355 винаходів. Він винайшов динаміт і нагромадив чималі статки для заснування міжнародної премії (свого імені) й Нобелівського фонду. Нині за присудження бажаної винагороди в усіх галузях науки та мистецтва відповідальні шведські фонди. І лише присудженням Нобелівської премії миру — чи то окремим людям, чи організаціям — займається Норвезький нобелівський комітет. У Стокгольмі цього дня король Швеції вручає премії в галузі фізики, хімії, фізіології та медицини, літератури й економіки. Остаточний відбір лауреатів проводять шведська Королівська академія наук, Шведська академія, Нобелівська асамблея Каролінського інституту і Норвезький нобелівський комітет. 10 грудня, в річницю смерті Альфреда Нобеля, лауреатів нагороджують у столицях одразу двох країн. Для туристів і зацікавлених цього дня влаштовують Нобелівську вечерю і концерт.

 

Фестиваль Кванза (США, 26 грудня — 1 січня)

Із 1966 року минулого століття у США відзначають тиждень афроамериканського духовного фестивалю Кванза. Це період об’єднання і дружби двох націй, коли у святковий тиждень, одразу після Різдва, афроамериканці щовечора збираються разом. За родинним столом вони обов’язково запалюють свічки і обговорюють один із Принципів Кванза, на яких ґрунтується африканська культура. Йдеться про самовизначення, колективну робота та відповідальність, об’єднану економіку, цілеспрямованість, креативність і віру. Історія свята сягає часів, коли людям із темною шкірою доводилося виборювати свої права за свободу і незалежність. Тоді Рон Каренга, лідер націоналістичної Організації Об’єднаних чорношкірих Рабів, запропонував ідею святкування Кванза для афроамериканців як альтернативу американському Різдву. У дні свята готують застілля і прикрашають будинки, а також одягаються в яскраве національне вбрання. Розважаються афроамериканці завдяки танцям та пісням.