«Я схиляюся перед його високістю балетом»

«Я схиляюся перед його високістю балетом»

Напередодні світової прем’єри постановки «Children of the night» ми вирішили дізнатися у прима-балерини Катерини Кухар, як жорстка дисципліна балету відображається на її особистому житті та до чого потрібно бути готовим балетному артисту в Україні.

Текст: Дар’я Герман

Катерино, наскільки часто ваше «я» і життєві історії перегукуються із героїнями на сцені?

Кожна людина протягом свого життєвого шляху переживає у тій чи іншій ситуації різні емоції та хвилювання. Цей життєвий, емоційний досвід — надважливий для мудрого артиста: і чим багатший його «шлях», тим багатогранніше та цікавіше за ним спостерігати під світлом рампи.

Окрім особистого досвіду, вжитися у свого персонажа мені допомагає історія героя та музичний супровід. Гра на клавішах емоцій — це моя стихія. Зараз я готуюся до світової прем’єри «Children of the night», що пройде 17 — 18 березня у Києві. Готуючись до вистави, перечитую поему Марини Цвєтаєвої «Молодець». Герої балету чимось нагадують головних персонажів цієї поеми. Твір про кохання до неземної істоти, про готовність заради цього кохання на божевільні вчинки. Молодець у цій казці є певною демонічною силою, котрий перебуває під владою стихії і не завжди контролює свої дії. І, в той же час, він вміє кохати, жаліти та співчувати. Він — містична істота, нелюдське створіння з душею людини. Він просить свою кохану врятуватися від нього, оскільки знає, що це її згубить. Але головна героїня, навпаки, через кохання до хлопця зреклася себе і свого життя.

Можете виокремити свою улюблену роль?

Чесно, не можу. Їх у мене дуже багато і всі вони дуже різнопланові. Може, саме тому такі важливі й улюблені для мене. Я ототожнюю себе з багатьма своїми героїнями. Часом я весела і безтурботна, як Джульєтта. Можу бути темпераментною авантюристкою, як Кармен, а якщо хтось мене розізлить, можу «політати на мітлі», як Маргарита (сміється).

«Балет — це характер», говорили ви в одному зі своїх інтерв’ю. Чи не вважаєте парадоксальним, що такий естетичний вид мистецтва вимагає надзусиль та певної жорстокості?

Балет, як приємний аромат, він на мить переносить людину в ідеальний світ. Дає нові емоції та натхнення. Я ніколи у ньому не розчаровувалася, а тільки захоплювалася і схилялася перед його високістю балетом. Адже все найкраще у цьому світі дістається нам ціною праці, зусиль, в якомусь сенсі поневірянь і страждань. Взяти навіть найбільше диво на землі — народження дитини. Через які випробування та жертви доводиться пройти жінці, щоб дати нове життя?

Якому виду мистецтва ви надали б перевагу, якби не обрали балет?

Театральному чи кіномистецтву, адже хореографія йде з ними в унісон. Дуже багато балерин стають відомими кіноактрисами. Тому приклад — Шарліз Терон, Карла Фрачі, Одрі Хепберн, Ірина Дворовенко і багато інших. Балет — це не тільки техніка і чудова фізична форма. Артисти балету зобов’язані володіти ще й багатьма іншими якостями: акторською майстерністю, ідеальним музичним слухом.

Вас запрошували працювати за кордон, а також ви часто виступаєте в інших країнах. Чому вирішили залишитись в Україні?

Моє головне багатство — люди, які мене оточують вже багато років. Мені добре там, де я зараз. До того ж, ми з чоловіком(Олександр Стоянов — артист балету, заслужений артист України, чоловік Катерини Кухар — прим. ред.) впевнені, що нашим дітям краще рости в Україні. Я мала можливість переїхати до Швейцарії ще 15 років тому. Коли я вперше поїхала отримувати «Приз Лозанни», мені запропонували залишитися навчатися в академії Лозанни. Я порадилася із мамою, а також директором Тетяною Таякіною, котра тривалий час працювала зі мною абсолютно безоплатно, на власній ініціативі. І після цього вирішила все-таки відмовитись від заманливої пропозиції. Зізнатися чесно, мені не хотілося залишати домівку. Я була «кімнатною рослинкою». Пізніше мене запрошували до Королівського мадридського балету, а далі вже з Олександром нас кликали до Берлінської опери та інші театри. Та ми щасливі тут, у Києві.

У нас є можливість виступати за кордоном, знайомитися із різними країнами. До слова, за кордоном не всі театри дозволяють своїм артистам танцювати в інших установах. Багато хто працюють на своїй базі і виїжджають тільки зі своїм складом. А це величезний мінус для артиста, він «вариться» у власному казані і нічого нового не бачить.

Як оціните стан української театральної індустрії зараз?

Наших артистів за кордоном цінять та поважають, але це завдяки тому, що було закладено дуже давно. Наша школа — сильна, вона випустила багатьох прекрасних артистів, котрі танцюють по усьому світу: Ірина Дворовенко, Сергій Полунін, Леонід Сарафанов та багато інших. Для того, щоб наш балет і далі перебував серед лідерів, його необхідно підтримувати на державному рівні. Адже довершеності немає меж. Балет потребує фінансування, щоб бути конкурентоспроможним із найкращими театральними постановками світових театрів. У Європі на ці потреби виділяється близько 2 — 3 мільйонів євро на рік. Нашим театрам навіть і 10-та частина такого фінансування не снилася. Звісно, все це можна пояснити загальною фінансовою кризою у країні. Але варто пам’ятати, що величні нації свою історію пишуть у першу чергу в книзі мистецтв. Сподіваюсь, наша влада найближчим часом про це згадає.

Катерино, восени ви були членом журі шоу «Танці з зірками» і з учасниками були досить суворою. Чи не боялися когось образити своїми оцінками?

У цьому проекті я була на боці глядача, котрий мав отримати максимальне задоволення від красивого танцю наших зірок. Тому я намагалася наших селебріті мотивувати своїми коментарями та оцінками, щоб вони з кожним ефіром танцювали все краще й краще. І, здається, у мене вийшло.

Як вважаєте, суворість — хороша якість?

Об’єктивна суворість — так. Строгість допомагає людині викладатися на всі 100% і розкрити в собі ті ресурси, про які вона навіть і не підозрювала. Чи бачили ви коли-небудь у фільмах, як тренують спортсменів? Невже ви можете собі уявити, щоб вони стали першими на Олімпіаді, якби їхні тренери увесь час їх жаліли і говорили їм вишукані компліменти? Об’єктивна суворість та людяне ставлення завжди дають позитивний результат.

Чи відображається жорстка дисципліна балету і в особистому житті?

Дисципліна необхідна у вихованні дітей (Катерина — мати двох дітей — прим. ред.), особливо у наш час, коли дітей цікавлять тільки інтернет і гаджети. Але в житті моїх дітлахів є місце і радощам, і дитячим пустощам.

До чого молодому поколінню потрібно бути готовим, розпочинаючи кар’єру у балеті?

Потрібно бути готовим до того, що однолітки іноді будуть важати тебе «білою вороною», і присвятити балетному мистецтву все своє життя. Якщо ви остаточно вирішили займатися балетом — робіть це із любов’ю та вкладайте душу в кожен свій рух.

Фото: прес-служба Катерини Кухар, прес-служба телеканалу “1+1”