«Я дякую своїй мамі» або Чим вразив і розчарував «Оскар-2018»

«Я дякую своїй мамі» або Чим вразив і розчарував «Оскар-2018»

Червона доріжка, чорні сукні голлівудських акторок — учасниць руху проти харрасменту… У Лос-Анджелеському кінотеатрі «Долбі» на початку березня відбулася ювілейна, 90-та, церемонія вручення премії «Оскар». Як завжди, помпезна і яскрава, хоча цього року організаторам довелося дуже постаратися, аби втримати баланс поміж серйозними речами і розважальним шоу.

Текст: Сергій Крайванович

 

Іхтіандр із Голлівуда

Перемогу фентезійної мелодрами режисера Гільєрмо дель Торо «Форма води», що її назвали кращим фільмом, пророкували задовго до початку церемонії. Адже фільм завоював «Золотого лева» на Венеціанському кінофестивалі-2017. Це історія про німу жінку, котра за часів Холодної війни працює прибиральницею в секретній лабораторії та натрапляє на невідому антропоморфну форму життя — людину-амфібію. Дізнавшись, що піддослідному загрожує смерть, вона організовує втечу. У палкому дуеті знялися британка Саллі Хокінс та американець Даг Джонс. Дель Торо вдалося створити зворушливу романтичну казку, яка повертає глядача до Золотої доби Голлівуда. Попри фентезійність драми, її називають найбільш соціально значущим фільмом з усіх цьогорічних номінантів, розглядають нині як гучний суспільно-політичний маніфест.

«Як і очікувалося, відзначили фільм з найбільшим глядацьким потенціалом, адже в його основі популярна у всі часи історія про красуню й чудовисько, — каже кінокритик Дмитро Десятерик. — У стрічці проглядається доволі критичне ставлення до державних структур — й американські військові, й радянська розвідка здаються жорстокими потенційними вбивцями, позбавленими всього людського. Зрештою, посилання на легендарну епоху, стилізація під початок 60-х — музика, герої, образи, костюми, — це те, що так люблять американці. І, звісно ж, хепі-енд. Загалом «Форма води» Гільєрмо дель Торо — необтяжлива для глядачів хороша казка під свята й для сімейного перегляду. Фільм не міг залишитися без нагород. Це не означає, що в цій категорії він найкращий, але має максимальний глядацький потенціал. В інших фільмах з цієї категорії просто не було такого поєднання якостей».

До слова, вітчизняний глядач недарма у фільмі Гільєрмо дель Торо побачив відображення сюжету радянської стрічки «Людина-амфібія» Володимира Чеботарьова та Геннадія Казанського. За дивним збігом, події у «Формі води» відбуваються з точністю до року, коли на екрани вийшов радянський «Іхтіандр». Сюжет так само схожий: холодна війна 60-х років, історія кохання вигнанця та красуні. Цей фільм також закликає до активної соціальної позиції.

«Форма води» претендувала одразу на 13 статуеток «Оскар», але перемогла лише в чотирьох номінаціях. Це не завадило їй стати рекордсменом за кількістю номінацій. Утім, ще до початку нагородження, фаворитом серед букмекерів у категорії «Найкращий фільм» значилася трагікомедія «Три білборди за межами Еббінга, штат Міссурі». Це кримінальна драма британського режисера Мартіна Макдонаха з елементами комедії про помсту за вбивство. Напередодні стрічка стала кращою драмою за версією «Золотого глобуса», кращою картиною на британській BAFTA і отримала приз за кращий акторський склад від Гільдії акторів США. Попри неприхований соціальний протест та сім номінацій, творцям фільму закидали некоректне зображення проблеми расизму, де більше уваги приділяють героєві-расисту, а не його жертвам. Не допомогла узяти «Оскар» у номінації «Найкращий фільм» навіть неперевершена гра оскароносної Френсіс Макдорманд.

 

Від трилера до сатири

«Мій особистий фаворит — фільм «Примарна нитка» Пола Томаса Андерсона (драма про британського кравця, який в 1950-ті роки вдягав англійську королеву і вищий світ. – Прим. ред.), — каже Дмитро Десятерик. — Це естетично довершений твір з ідеальним балансом акторської гри, режисури, операторської роботи. Це теж певним чином стилізація, але набагато глибша. Тут йдеться не просто про щасливу історію, це протистояння двох рівносильних особистостей — чоловіка й жінки. Це висока драма з неоднозначним фіналом. Тому саме як твір кінематографа для розвитку кіномистецтва цей фільм був найкращим».

В особистому рейтингу критика також воєнна стрічка «Дюнкерк». Це драматичний трилер про порятунок трьохсот тисяч солдатів під час Дюнкерської евакуації у Другу світову війну.

«Це Голлівуд в усіх своїх найкращих якостях, як ми любимо: захопливо, якісно, класно знято, зіграно, без однозначного хепі-енду, але водночас і не безнадійно — все і для розваги, і для розуму, — каже Десятерик. — На не меншу увагу заслуговує фільм «Пастка». Це трилер, який дуже класно переходить у сатиру. Він і моторошний, і дуже уїдливий, і смішний».

На «Оскар» як найкращий фільм номінувалися також романтична мелодрама «Назви мене своїм ім’ям» про стосунки між 17-річним хлопцем та молодим вченим Олівером, британська історична біографічна драма «Темні часи» про перші місяці Вінстона Черчилля як прем’єр-міністра Великої Британії на початку Другої світової війни, комедійна драма про стосунки випускниці старших класів з її мамою «Леді-Птаха», біографічна історична драма про журналістів двох видань, що опублікували таємні документи про хід війни у В’єтнамі «Секретне досьє». Загалом до списку номінантів на «Найкращий фільм» потрапило дев’ять картин.

«Оскар» як соціальне замовлення

Найкращим актором на цьогорічній церемонії визнали британця Гері Олдмена, який зіграв Вінстона Черчилля у фільмі «Темні часи». Для нього це перша статуетка. Найкращою акторкою оголосили Френсіс Макдорманд з фільму «Три білборди за межами Еббінга, штат Міссурі». Сем Рокуелл з «Трьох білбордів» став також кращим актором другого плану. Найкраща жіноча роль другого плану дісталася акторці Еллісон Дженні зі стрічки «Я, Тоня».

«Добре було б, якби Деніел Дей-Льюїс, який зіграв роль у фільмі «Примарна нитка», отримав свою четверту статуетку «Оскар», але так не буває, — резюмує телекритик Дмитро Десятерик. — Він обійшовся без спецефектів і зіграв дуже переконливо. Тим часом Гері Олдмену в ролі Вінстона Черчилля багато в чому допомогла робота гримерів (до слова, «Оскар» за найкращий грим таки дістався «Темним часам» — саме завдяки акторові Гері Олдмену, який зіграв Черчилля. – Ред.). Акторка Френсіс Макдорманд свій «Оскар» заслужила ще у братів Коенів, яких вона й прославила. Гра у «Трьох білбордах» — то не найкраща її роль».

Попри деяку передбачуваність цьогорічних номінантів «Оскара-2018», падіння відвідуваності й перегляду церемонії у прямому ефірі, найкращі кінематографісти отримали нагороди за справді гідні роботи. Зокрема, найкращим документальним фільмом визнали картину «Ікар» про допінг у російському спорті, найкраща анімаційна короткометражка – «Дорогий баскетбол», а документальна — стрічка «Рай — це пробка на 405». «Оскар» за найкращий анімаційний фільм отримав мультфільм «Коко».

«Більшість глядачів іде в кіно на пригодницькі  й розважальні фільми зіщасливим фіналом, — каже кінокритик Дмитро Десятерик. — Голлівуд свого часу добре це зрозумів. Принципи присудження «Оскара» є інакші, аніж на європейських кінофестивалях. Тут стрічки судять професіонали, виходячи з міркувань, наскільки певний фільм розвиває мистецтво кінематографа. Водночас «Оскар» — це соціальне замовлення, намагання слідувати запиту публіки й відповідати кіноіндустрії. Це розрахунок на мільйони глядачів. Відомо, що нагородження «Оскаром» автоматично підвищує касові збори фільму, збільшує глядацьку аудиторію. Кіно — це індустрія, бюджети й мільйони глядачів по всьому світу. А отже, де є змагання, там обов’язково мають бути нагороди, переможці й переможені. Думаю, найближчим часом премія змінюватиметься й ми обов’язково побачимо щось нове».