Ната Жиженко, солістка гурту ONUKA та хедлайнер фестивалю «Джаз Коктебель» про те, чому важливо виходити із зони комфорту та чим буде підкорювати аудиторію на літніх фестивалях цього року.

Текст: Дар’я Герман

Ната, 7 грудня гурт ONUKA вперше зіграє у Stereo Plaza, у рамках якого презентує оновлену концертну програму на підтримку альбому MOZAЇKA. Чи зміниться ONUKA для глядачів?

ONUKA вперше збере такий великий майданчик саме в рамках сольного концерту. Ми представимо усі треки з альбому MOZAЇKA, повністю зіграємо ЕР VIDLIK та LP ONUKA. Тобто слухачі зможуть почути усю спадщину наших треків. Звісно, будуть і сюрпризи — на вас очікують не лише усі форми лайву, які існували раніше, а й багато інновацій. Це буде більше, ніж просто музична пригода. ONUKA змінюється, ми прагнемо бути кращими, яскравішими і слідкувати за усіма світовими тенденціями лайв-шоу, спрямовуємо усі свої зусилля на те, щоб завжди бути цікавими для глядачів.

Що відкрили нового для себе, готуючи новий альбом та, зокрема, нову концертну програму?

Останні роки я постійно виходжу із зони свого комофрту — і музичного, і артистичного. Як на сцені, так і в студії. Мої особисті рамки давно розширилися: і під час репетицій, й у студії я знаходжуся поза ними. Зараз, коли ми з моїми музикантами репетируємо MOZAЇKA, всі відчуваємо, що це новий рівень виконавства і складності. А через те і цікавості для всіх нас — у нас нові інструменти, нові партії, нові ролі на сцені. Я сподіваюся, що це буде щось нове, в першучергу, для нас самих.

У серпні ONUKA виступатиме на фестивалі Sziget. Чи вважаєте це новим досвідом для себе?

Я вважаю наш майбутній виступ на Sziget успіхом. Раніше ми вже грали на цьому фестивалі, але минулого разу виступали на сцені для молодих артистів. Зараз ми виступатимемо на World Stage — сцені, на якій у рік нашого дебюту на Sziget грала «ДахаБраха». Це важливий для нас майданчик, класний час і, ми будемо намагатися максимально себе віддати публіці і зіграємо треки різного часу. Будемо запалювати, як в останнє.

Ще один літній фестиваль, на якому можна буде почути гурт — «Джаз Коктебель». Шоу і кліпи ONUKA часто побудовані в урбаністично-механічній стилістиці. «Джаз Коктебель» — це також море, сонце, вітер, сцена, побудована майже серед води. Чи матиме така локація вплив на твоє шоу?

Звісно, локація впливає на виступ. Музика створює якусь синергію разом з атмосферою та природою. Коли це якісне звучання, вона несеться повітрям, простонеба, і у цей час відбувається якась чародійна магія. Люди це відчувають. Ми ж всі знаємо, як хочеться послухати виступ артиста саме на свіжому повітрі, а якщо це ще й морська атмосфера — взагалі ідеально. Мені здається, такі місця створені саме для того, щоб проводити там фестивалі, і музика ONUKA для цього також підходить. Сподіваюся, що ми з природою будемо злиті воєдино під час виступу.

На літній період у вас заявлено досить багато концертних виступів на різних фестивалях. Чи фестивальні концерти відрізняються?

Фестивалі — це дуже цікаво, це те, що підтримує нас енергетично, і те, заради чого ми в принципі працюємо цілий рік. Це дуже важко логістично й технічно. Фестивалі справді виснажують, але натомість вони дають таку енергетику, яка потім живить нас ще дуже довго. Щодо публіки, то вона на фестивалях дуже вибаглива, тому під час таких виступів треба віддаватися на всі 100%. На фестивалях — нова аудиторія, яку потрібно завойовувати і якій потрібно дарувати сюрпризи. Я думаю, багато для кого фестиваль — це саме ті враження, що потім, як і нас, тримають на плаву весь рік.

ONUKA виступає у жанрі елетро-фольк. Чи відкрили для себе нові межі української культури та традицій, коли заснували свій гурт?

Мені здається, ми вже вийшли за рамки електро-фольку і зараз потрохи зачіпаємо нові стильові та жанрові моменти — і в звучанні, і в подачі. Але, звичайно, це все одно пов’язано з нашою культурою та українськими інструментами. Під час роботи з оркестром НАОНІ я дізналася дуже багато нового з історії інструментів, поринула у класну та творчу атмосферу нових знань. Я довідалася і про налаштування цих інструментів, і про їхнє звучання, і про специфіку, і про історію.

Я почала цим глибше цікавитися. Напевно, дізналася дуже багато нового й про візуальну складову, коли ми готували свої рішення для відео або для костюмів.

Це все таке своєрідне занурення у тему з більш глибоким вивченням, від якого ти справді кайфуєш. Воно не схоже на лекції в інституті, коли ти дізнаєшся щось нове, лише тому що тобі це потрібно. Усі ці факти із української культури, міфології, побуту просто прекрасні, ми бачимо, як вони впливають на менталітет людей зараз. Це круто — відслідковувати, і це надзвичайна спадщина, яку ми маємо. Можу сказати, що ми маємо величезне щастя від того, що наша культура настільки прекрасна, різноманітна, глибока, тендітна і витончена водночас.

У композиціях ONUKA використовується багато цікавих, притаманних лише українській культурі музичних інструментів. Який ваш улюблений інструмент і чому?

Для мене це сопілка, тому що я володію нею і можу зіграти будь-яку мелодію. Мені навіть не потрібно її підбирати, я вмію імпровізувати і володію звуком, можу майже будь-яку емоцію або характер втілити в стилістичне чи емоційне звучання. Я можу грати, коли мені погано, можу грати, коли мені класно — це своєрідний катарсис.

Новим інструментом для мене стала телинка. Це також різновид сопілки, але він має більш характерне етнічне звучання. Ви можете почути його в треку VATRA.

Я не перестаю дивуватися тому, який космічний інструмент бугай — це просто космос, інакше не скажеш. Але все одно улюбленим інструментом для мене залишається сопілка.

Нещодавно ви зняли кліп, режисером якого став Алан Бадоєв. Чи вдалося вам з Аланом зловити одну хвилю?

Працювати з Аланом було дуже цікаво, творчо і надихаюче. Це той випадок, коли до професіоналізму реально можна торкнутися, ніби до чогось матеріального. Те, як працює на майданчику його команда, наскільки вони розуміють один одного, наскільки синхронно у них відбуваються усі процеси — майже як механізм.

Під час зйомок у мене було відчуття, що всі однаково щиро зацікавлені в тому, аби зробити щось класне. Для мене це був новийдосвід та нові емоції. Ми мали дуже важкий знімальний день, але він був настільки крутим, що вся його складність відійшла на другий план.